Головний фактор ефективності радіоролика - це...
Креатив, ідея
Якісно прописаний сценарій
Тембри голосів дикторів, вокалістів
Чіткість начитки
Музично-шумове оформлення
Загальне враження слухача
Цінність самої інформації, що доносить ролик, для слухача

реклама - це мистецтво?

Сьогодні дуже популярною є думка, що реклама - це мистецтво. Що ж, інструментарій реклами дійсно включає мистецькі прийоми графіки, музики, вокалу, кіно і так далі. Але сама реклама - це не мистецтво у класичному розуміння цього слова. Це ремесло опосередкованого продажу. Дуже складне і деколи витончене, але ремесло.

На користь того, що реклама — це не мистецтво (хоча й використовує мистецькі прийоми), говорить той факт, що справжній мистецький твір - це самоціль, втілений спосіб художньо-образного пізнання світу. Натоміть те, що реклама у кінцевому підсумку переслідує комерційні цілі, виводить її з-поза меж мистецтва.

Можемо вважати рекламу мистецтвом тільки у двох контекстах:
 - у разі високого її втілення та виконання - тобто вживаючи слово "мистецтво" не у значенні художньої творчості, а високої фаховості та майстерності;
 - витвором мистецтва можемо назвати окремо взятий елемент рекламного продукту. Наприклад, музичну тему ролика. Однак мистецтвом ми можемо назвати це лише поза контекстом рекламного бізнесу, розглядаючи окремо. 

До речі, непоодинокі випадки, коли вдалий музичний мотив, використаний у рекламному ролику, згодом виокремлювався у самостійну пісню (рекламні теми компаній "Світоч" та "Oriflame" стали популярними піснями Руслани "Світанок" та "Мить весни", а рекламна пісня шоколаду "Корона" стала хітом Ані Лорак "Dream Angel"). У цих випадках свідомо були створені зовсім інші тексти пісень, що вже не мали рекламного характеру. Проте певний взаємовплив тут залишається у будь-якому разі: ротація рекламних роликів забезпечує шалену розкрутку пісні, натомість пісня ще довго викликатиме рекламні асоціації. Саме тому ця рекламно-промоційна схема стає все більш популярною.

Підсумуємо: реклама (особливо якісна і високофахова) часто лежить на межі мистецтва, використовує його інструменти, містить його елементи, проте повноцінним мистецтвом не може стати за визначенням, оскільки переслідує суто прагматичні цілі.
Якщо хтось хоче вважати рекламу мистецтвом, то у такій же мірі ним можна вважати меблі, одяг, літак - адже у їхньому створенні беруть участь і дизайнери.

У цьому немає жодних суперечностей. Так, горнятко (яке виконує суто утилітарну функцію) також можна оформити так, що воно стане витвором мистецтва. Це оформлення не заважає його функціональності. Проте у справжньому мистецтві функціональність переважно просто відходить на другий план, і утилітарна річ стає лише формою для мистецького вираження. Однак рекламіст, як дизайнер автомобілів і на відміну від гончаря, не має права пожертувати функціональністю заради мистецької довершеності. Якщо його це не влаштовує, йому краще залишити рекламний бізнес і зайнятися "чистим" мистецтвом. Або ж використовувати рекламу як спосіб заробітку грошей, необхідних для втілення суто мистецьких проектів.

Чому ж могутній маркетинговий метод на ім’я "реклама" став притулком усякого роду псевдотворців? Одна з причин у тому, що багатьом людям з мистецькими амбіціями, що приходять у рекламу, ніхто не роз'яснює завдань реклами і місця їхнього методу у ній. А тому вони почувають себе працівниками не сфери продажу, а графіки, кіно, музики. Платить за все це "дядечко". Все б добре, та деякі дрібниці трохи дратують - утилітарний товар, який треба красиво подати, нудний рекламодавець, якому треба доводити свою геніальність... 

Ніхто не виступає проти краси у рекламі, але... як казав один відомий архітектор: "Найголовніше - функціональність, а краса - побічний продукт". Це можна застосувати і до реклами: краса повинна бути усього лише її побічним продуктом, але не самоціллю. Навряд чи хтось погодився б жити у будинку зі скла, тільки тому, що він гарно виблискує на сонці. 

Хто може вважатися творцем у рекламі? Відповідь може виглядати банальною і навіть трохи цинічною, але це вимога рекламного "жанру": творець у рекламі - це той, хто усіма силами прагне зробити рекламу максимально ефективною, а отже, такою, що "продає" (у широкому розумінні цього слова). Причім бажано з мінімальними витратами коштів рекламодавця. 
А задача ця справді непроста — мабуть, навіть складніша, ніж вихопити якийсь приз на Фестивалі реклами у Каннах. Її можуть вирішити тільки диваки-працеголіки, що володіє складним коктейлем зі знань, досвіду і людських якостей. Трохи таланту і удачі теж не зашкодить!