Слухач сприймає радіорекламу непідготовлено, він не докладає зусиль для її розуміння. Тому велике значення має синтаксична організація рекламного тексту, ритмiко-інтонаційна структура, лексика, емоційна забарвленість слів,врахування психології сприйняття. 

Синтаксична організація рекламного тексту
Активне просування рекламної ідеї забезпечує грамотний та уважний підхід до стилістики та синтаксичного зв'язку слів у реченні.  Для залучення уваги використовуються риторичнi запитання, вигуки. Завершують текст спонукальні висловлювання, бажано з відтінком довірливого прохання, поради, нагадування.
Слухач "витягує" з фраз аудiотексту рекламний підтекст, асоціативну рекламну інформацію, що формується з поєднання раціональної і емоційної інформації.

Ритмiко-інтонаційна структура
Не менш важлива характеристика тексту. Ритм та інтонація виконують задачi залучення і утримання уваги на найбільш важливих ділянках тексту. Ритмiко-інтонаційна структура характеризується такими особливостями, як змішування простого і складного ритмів, що виключає монотонність; аритмічним чергуванням наголошених i ненаголошених складів, уривчастістю ритмічної побудови. Задача цих прийомів -  зосередити і активізувати увагу слухача, перетворити мимовiльне зацiкавлення на iнтерес.

Лексика
Одна з найважливіших характеристик рекламного тексту на радiо. Для реклами важливі два величезних пласти лексики: позитивно-оцінний і нейтральний. Слова з обох груп сполучаються у стійкі поєднання - рекламне кліше, а також в обороти з модальним забарвленням: прохання, пропозиції.
Оцінні слова виражають поняття, пов'язані з рiзними позитивними інтересами людей - це матеріальний достаток, побутовий комфорт, а також тi поняття, що мають на певному етапі суспільної свідомості підвищену цінність. Серед них можна назвати такі: популярність, престижність, популярність, доброту, авторитет, надійність, практичність, гармонію.

Образність рекламного тексту
У залежності від стилю ролика автор тексту, поєднуючи синтаксичні, ритмiко-інтонаційнi, лексичні і психологічні прийоми, може диференцiйовано будувати рекламні звертання. Певною мірою рекламний спот - це витвір мистецтва, усний жанр літератури, і щодо нього можна застосовувати ті ж способи впливу і правила формування тексту, що і в літературі.
Радіореклама черпає образи з народної творчості, літератури, кіно, фактів суспільного життя. Образи з цих сфер широко у ній представлені. Прийоми їх використання різноманітні: від повного залучення контексту твору до застосування всього однієї фрази або імені героя, однак настільки ємних і так міцно вкорінених у свідомості слухачів, що це дає можливість лаконічно і чітко формулювати ставлення до товару.

Використання епітетів та фразеологізмів
Створенню образу товару також сприяє використання епітетів. Підбираються вони відповідно до основної задачі - позитивної оцінки продукту або послуги. Причому бажано підбирати конкретні епітети, якi характеризують рекламований об'єкт. Слова "красивий", "чудовий" годяться швидше як частки-вигуки. Епітети повинні примушувати побачити продукт, відчути його запах, вони заповнюють нестачу зорового ряду в означеному каналі комунікації, а так само відсутність прямого контакту з покупцями.
Розташовують епітети за певними стандартними схемами. Одна з них полягає у підборі епітетів за контрастом. Антоніми дозволяють підкреслювати позитивні якості товару: "Холодний напій у спекотний день". Сильний ефект дають епітети у вигляді тріад, якi дають трьохсторонню оцінку об'єкта: наприклад, уявлення про зовнішній вигляд, утилітарну цінність, соціальну значущість: "класичний, зручний, престижний костюм".
Також з літератури пришли у рекламу порівняння, метафори і фразеологізми. Фразеологізми і стійкі поєднання слів (у тому числі фрази з відомих фільмів, анекдотів, гумористичних програм) широко застосовують у радіорекламі, що пояснюється наступними їх властивостями:
• вони знайомі практично кожному, тому думка, виражена з їх допомогою, легко сприймається;
• загальновідомість фразеологізмів призводить до того, що їх легко трансформувати, обiгрувати;
• образність стійких словосполучень містить стiйке емоційне навантаження. 
Використання мовних зворотів, літературних прийомів значною мiрою обумовлює оригінальність і запам’ятовуванiсть рекламного повідомлення. 

Гумор у радіоролику
Окремої уваги заслуговує використання гумору. Різні джерела то радять застосовувати його якомога частіше, то рекомендують остерігатися цього. У обидвох сторін є вагомі аргументи: перші стверджують, що гумор — це універсальний засіб для того, щоб створити довір'я у слухача; iншi кажуть, що гумор - річ суб'єктивна, і те, що смішне для сценариста або рекламодавця, може здатися грубим і вульгарним радіослухачеві. Безсумнівно: використання гумору повинне бути виправданим. 

Основні вимоги до аудіоспота
Але всі прийоми і хитрощі, якi використовує рекламіст, повинні підпорядковуватися основним вимогам до аудіоспота. Серед них: простота і ясність викладу, достовірність, здатність викликати інтерес і встановити контакт, несхожість на iншi взiрцi аудiопродукцiї.
Часто радiоефiр забитий однотипними спотами, у яких галасливо і нав'язливо пропонують купити, піти, вкласти, подивитися і т.iн. Часто автор радіоспота взагалі не задумується над ефектом свого повідомлення. Існують дві крайності: автор сценарію, обтяжений власним досвідом, за напрацьованою схемою виробляє одноманітні ролики, міняючи тільки назву товару і музичний фон. Інша крайність: одержимий власними творчими ідеями співробітник рекламного відділу геть забуває про елементарні закони сприйняття і випускає в ефір "оригінальний", але складний для сприйняття і зовсім не інформативний ролик.
Процес створення рекламного аудіоспота, безумовно, творчий. Але творчість у цьому випадку не повинна бути самоціллю рекламіста. Це зумовлено поставленою перед ним задачею - створити ефективне рекламне звернення, яке збільшить попит на товар або послугу, або створить необхідний імідж.